Полуян Ян Васильович [9(21) .10.1891 — 8.10.1937], учасник революційного руху в Росії, радянський державний і партійний діяч. Член Комуністичної партії з 1912. Народився в сім'ї козака в станиці Єлизаветою на Кубані. Учасник Революції 1905—07 в Екатерінодаре, в 1912 член комітету РСДРП. У 1915 засуджений до 5 років каторги, звільнений Лютневою революцією 1917. У 1917 голова виконкому Екатерінодарського (Краснодарського) ради, член Екатерінодарського комітету РСДРП (б). У 1918—1920 голова Кубанського обласного ревкома і облвиконкому, голова Раднаркому Кубано-чорноморської радянської республіки, голова РВС(Реввоєнрада) Північно-кавказькій (11-й) армії, потім 9-ій (Кубанською) армії, начальник політвідділу Південно-західного фронту. У 1920—22 голова Кубанського ревкома і облвиконкому, член Кубано-чорноморського обкому РКП (б), член Кавбюро і Південно-східного бюро ЦК РКП (б). У 1922—25 голова Тверського (Калінінського) губісполкома. У 1925—1929 в апараті ВЦИК. У 1929—30 голова Далекосхідного крайвиконкому. У 1931—37 начальник енергоуправління Наркомату комунального господарства РРФСР. Делегат 10-го з'їзду партії (1921). Член ВЦИК і його Президії, член ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР.
