Полин
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Полин

Полин (Artemisia), рід рослин сімейства складноцвітих. Дву- і багатолітні (зрідка однорічні) трави і напівчагарники висотою 3—150 см, з товстим дерев'янистим коренем, з більш менш густим білуватим або сіруватим опущенням. Стебла зазвичай багаточисельні, 2 типів: багатолітні — укорочені, розпростерті або висхідні, безплідні; однорічні — прямостоячі, плодущие, що закінчуються волотистим, гроновидним або майже голівчатим загальним суцвіттям. Листя чергове, розітнуте, рідше цілісні і цельнокрайниє, ніжніє, — більші, частіше на довгих черешках, середні і верхні — дрібніше, менш розітнуті, зазвичай сидячі. Квітки дрібні, жовті або червонуваті, по 2—15 або 30—85 зібрані в яйцевидних, чашевидних або майже кулевидні кошики 1—10 мм діаметром з черепітчатимі листочками обгортки. В одних видів в кошиках 1 ряд маточкових трубчастих краєвих квіток і більш багаточисельні обох статей квітки диска (підрід Artemisia); в інших квітки диска тичинкові (підрід Draclinculus) або всі квітки в кошиках — обох статей, трубчасто (підрід Seriphidium). Квітколоже конічне або напівкулевидне, голе або волосисте. Сім'янки дрібні, без чубка. Близько 400 (по ін. даним, 250) видів, поширених в Євразії, в Північній і Південній Африці, Північній Америці. У СРСР близько 180 видів, що зустрічаються майже повсюдно. Найбільш поширені в степах і пустелях Північного Казахстану, Середньої Азії, в Закавказзі. Деякі види, наприклад П. белоземельная (A. terrae-albae), П. Лерха (A. lerchiana), П. малоквіткова, або чорна (А. pauciflora), П. розлога (А. diffusa), мають значення як кормові рослини для овець, кіз, коней і верблюдів, особливо ранньою навесні, осінню і зимою. П. містять ефірні масла, кислоти і ін. речовини. Ряд видів П. мають лікарське значення, особливо цитварний полин, а також П. гірка (A. absinthium) ( мал. 1 ), П. звичайна (A. vulgaris) і ін. Настойки, настої і екстракти, приготовані з листя і квітучих облиствених верхніх частин втеч П. гіркою, використовують як засіб для збудження апетиту. Гірка П. входить до складу апетитного чаю. Як пряне розводять П. естрагон (A. dracunculus) ( мал. 2 ). Ряд видів — песькоукрепітелі, наприклад П. джунгарськая (A. songarica) і піщана полин . Як засмічені відомі П. однорічна (A. annua), П. таврійська (A. taurica), П. австрійська, або полинок (A. austriaca), і ін. Деякі П. декоративні.

  Літ.: Поляків П. П., Полин — Artemisia, в кн.: флора СРСР, т. 26, М. — Л., 1961; Атлас лікарських рослин СРСР, М., 1962.

  Т. Р. Леонова.

Мал. 2. Полин естрагон; верхні частини рослини.

Мал. 1. Полин гіркий, аркуш і верхня частина рослини; а — кошик; би — квітка (розріз); у — сім'янка.