Поллуцит , поллукс (по імені Поллукса — одного з двох міфологічних близнят-героїв; див.(дивися) Діоськури ) , мінерал, водний алюмосилікат складу (Cs, Na) [Aisi 2 O 6 ]× n H 2 O; містить 26—32% Cs 2 O. Характерні домішки Rb 2 O, К 2 Про і Tl 2 O. У основі кристалічної структури П. лежить алюмокремнієвий каркас із зв'язаних тетраедрів Sio 4 і Alo 4 , в порожнечах якого розміщені катіони Cs + і Na + , а також H 2 O характеру цеоліту. П. кристалізується в кубічній системі; зазвичай утворює суцільні масивні і зернисті скупчення і гнізда, інколи до 1 м-код в діаметрі; у порожнечах зустрічається у вигляді кристалів. Твердість за мінералогічною шкалою 6,5; щільність 2860—2900 кг/м 3 . Колір білий, рідко ясно-рожевий; часто буває безбарвним і прозорим. На вигляд вельми нагадує кварц . Зустрічається в гранітних пегматітах спільно з ін. мінералами. П. є основною рудою для здобуття металевого цезію і його солей.
