Поле юридичне, в російських джерелах 13—16 вв.(століття) судовий поєдинок. Зазвичай П. передбачалося як альтернатива присязі (хресному цілуванню), причому як протиборчі могли виступити і свідки обох сторін. Ініціатива вирішення справи П. належала учасникам процесу. Старезні, малолітні і духовні особи мали право виставляти за себе «наймита». Програш поєдинку або відмова від П. з боку учасника процесу означав програш їм поділа. Сторони мали право помиритися як до поєдинку, так і вийшовши на нього. До середини 16 ст П. — юридичний анахронізм (хоча і згадано в Судебниках 1550 і 1589), воно майже повністю зникає з судової практики.
Літ.: Судебники XV—XVI вв.(століття), М. — Л., 1952.
