Покровський Олександр Петрович [р. 21.10(2.11.1898, Тамбов], радянський воєначальник, генерал-полковник (1944). Член КПРС з 1940. Народився в сім'ї службовця. У 1915 покликаний в армію, закінчив школу прапорщиків (1915). У Радянській Армії з 1919. Брав участь в Громадянській війні 1918—20 на Південному і Південно-західному фронтах — командир батальйону і полку. Закінчив Військову академію ним. М. В. Фрунзе (1926). У Велику Вітчизняну війну 1941—45 начальник штабу Резервної групи військ, Південно-західного фронту (червень — жовтень 1941), 60-ою і 3-ою ударною армій на Північно-західному фронті (жовтень 1941 — лютий 1942). Заступник начальника штабу Західного напряму (лютий — травень 1942), потім начальник штабу 33-ої армії; з лютого 1943 начальник штабу Західного фронту, з квітня 1944 начальник штабу 3-го Білоруського фронту. Після війни — начальник штабу Барановічського військового округу (1945—46), з 1946 помічник начальника Генштабу по військово-науковій роботі, з 1953 начальник військово-наукового управління Генштабу. З 1961 у відставці. Нагороджений орденом Леніна, 3 орденами Червоного Прапора, орденами Суворова 1-ій і 2-ій мірі, Кутузова 1-ої міри, Богдана Хмельницького 1-ій мірі, Червоної Зірки і медалями, а також 1 іноземним орденом.
