Покровський Борис Олександрович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Покровський Борис Олександрович

Покровський Борис Олександрович [р. 10(23) .1.1912, Москва], радянський режисер опери, педагог, народний артист СРСР (1961). У 1937 закінчив режисерський факультет ГИТІС(Державний інститут театрального мистецтва імені А. Ст Луначарського) а. У 1937—43 режисер (з 1939 художній керівник) театру Горького опери і балету. З 1943 режисер (у 1952—63 і з 1968 головний режисер) Великого театру. Серед постановок у Великому театрі: «Вража сила» Серова (1947, Державна премія СРСР, 1948), «Продана наречена» Сметани (1948, Державна премія СРСР, 1949), «Садко» Рімського-корсакова (1949, Державна премія СРСР, 1950), «Весілля Фігаро» Моцарта (1956, спільно з Р. П. Ансимовим), «Війна і світ» Прокофьева (1959), «Доля людини» Дзержінського (1961), «Семен Котко» (1970) і «Гравець» (1974) Прокофьева, «Руслан і Людмила» Глінки (1972). Здобула популярність його постановка в 1946 опер «Війна і світ» у Ленінградському Малому оперному театрі (Державна премія СРСР, 1947) і в Софійській народній опері (1957). З 1972 художній керівник Московського Камерного музичного театру, де поставлені опери «Не лише любов» Щедрина (1973), «Ніс» Шостаковича (1974). Викладає в ГИТІС(Державний інститут театрального мистецтва імені А. Ст Луначарського) е (з 1954 професор). Нагороджений орденом Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.

загрузка...

  Соч.: Нотатки про роботу режисера і актора в оперному театрі, в кн.: Питання музично-виконавського мистецтва. Сб. 2, М., 1958; Про оперну режисуру, М., 1973.

Би. А. Покровський.