Позитивне право , право, що діє в даний момент. Історично поняття П. п. склалося завдяки школі природного права, по концепції якої право кожної країни, що діє, змінюється по волі законодавця у зв'язку із змінами в житті суспільства, протиставлялося природному праву — загальному для всіх народів, вічному і незмінному, визначуваному нібито самою природою людини. Термін «П. п.» застосовується в науці для характеристики правових норм, що діють, і їх відмежування від норм, що скасованих або фактично втратили силу, а також від уявлень про норми, ще не прийняті, але бажані в майбутньому (проектів законів, пропозицій, вимог, правових ідей). У цьому сенсі для позначення П. п. інколи використовують термін «De lege lata» (по закону, що діє), якщо ж дане питання правом, що діє, не вирішене, але його рішення бажане вживають вираз «de lege ferenda» (по майбутньому, передбачуваному закону).
