Под'ячев Семен Павлович [27.1(8.2) .1866, с. Обольяново-Никольськоє, нині с. Под'ячево Дмітревського району Московської області, — 17.2.1934, там же], російський радянський письменник. Член КПРС з 1918. Друкувався з 1888. Повість «Поневіряння» (1902) була відмічена В. Г. Короленко і М. Горьким. Основні теми творів П. — трагізм долі мільйонів селян, страждаючих від безземелля, експлуатації і свавілля властей («У старовірів», 1907; «Родинне торжество», 1910; «Життя і смерть», 1912, і др.); викриття хижацтва сільських крамарів і кулаків («Кар'єра Захара Федоровича Дрикаліна», 1915); зростання політичної самосвідомості селян під впливом революційної пропаганди («За грибками, за ягідками», 1916, і ін.). У розповідях і нарисах П. радянських років («Нові полсапожки», «Зрозумів», «Лист» і ін.) показано життя села до і після Жовтня 1917. Опублікував автобіографічну повість «Моє життя» (книги 1—2 1929—32).
Соч.: Полн. собр. соч.(вигадування), т. 1—11, М. — Л., 1927—30; Ізбр. проїзв.(твір), М., 1966.
Літ.: Семен Павлович Под'ячев. 1866— 1934. До 100-ліття з дня народження, М., 1968; Короленко Ст, [Пісьмо С.П. Под'ячеву], Собр. соч.(вигадування), т. 10, М., 1956; Російські радянські письменники-прозаїки. Біобібліографічний покажчик, т. 3, Л., 1964.
