Поголовне запалення легенів великої рогатої худоби, плевропневмонія, перипневмонія (ПВЛ), інфекційна хвороба, що протікає у вигляді крупозної пневмонії із запаленням міжчасточкової сполучної тканини і лімфатичних судин, виникненням анемічних некрозів і секвестрів, а також серозно-фібринозного плевриту. Поширено в Африці, Австралії, Європі (Іспанія) і Азії; у СРСР ліквідовано (1939). Збудник — мікроорганізм з сімейства мікоплазм, виділений вперше французькими дослідниками Е. Нокаром і Е. Ру в 1898. До ПВЛ сприйнятливі буйволи, яки, бізони, зебу. Збудник хвороби виділяється з виділенням з носа, краплями слизу при кашлі, рідше з сечею. Велику роль в його поширенні грають хронічно хворі тварини. Для клінічної картини характерні висока температура (вище 41 °С), утруднене дихання, кашель, відсутність апетиту, пронос. Діагноз базується на даних епізоотології, клініки, результатів розтину і лабораторного дослідження. При встановленні ПВЛ господарство карантініруют, хворих і підозрілих по захворюванню тварин вбивають, проводять ветеринарно-санітарні заходи.
Літ.: Бакулов І. А., Поголовне запалення легенів великої рогатої худоби, в кн.: Ветеринарна енциклопедія, т. 4, М., 1973.
