Поверхні обертання
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Поверхні обертання

Поверхні обертання , поверхні, що утворюються обертанням плоскої кривої довкола прямою (осі П. ст), розташованою в плоскості цієї лінії. Прикладом П. ст може служити сфера (яку можна розглядати як поверхню, утворену обертанням півкола довкола її діаметру). Лінії пересічення П. ст з плоскістю, що проходить через її вісь, називається меридіанами; лінії пересічення П. ст з плоскістю, перпендикулярною осі, — паралелями. Якщо по осі П. ст направити вісь Oz прямокутної системи координат Oxyz, те параметричне рівняння П. ст можна записати таким чином:

x = f ( u ) cosu, в = f ( u ) sinu, z = u.

[тут f ( u ) — функція, що визначає форму меридіана, а u — кут повороту плоскості меридіана].