Плінфа (від греч.(грецький) plínthos — цеглина), широка і плоска обпалена цеглина, що застосовувалася в будівництві в Візантії . П. застосовувалася також в староруській храмовом архітектурі 10 — почала 13 вв.(століття) (Софійський собор, 1037, і церква Спаса на Берестове, 1113—25, — в Києві), була незрідка основним матеріалом для зведення конструктивних елементів будівель.
