Плудоніс Віліс Яновіч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Плудоніс Віліс Яновіч

Плудоніс Віліс Яновіч [9 (21) .3.1874, хутір Лейнієки, нині Бауський район, — 15.1.1940, Рига], латиський поет. Вчився в Балтійській вчительській семінарії в Кулдіге (1891—95). Був вчителем. Дебютував збіркою віршів «Перші акорди» (1895). Автор багатьох балад і поем. У історичних баладах відбита боротьба латиського народу з німецькими загарбниками. Важке життя рибаків — сюжетна основа поеми «Два світи» (1899). У поемі «Син вдови» (1900) показана спроба хлопця з селянської сім'ї здобути освіту. Вірш П. «Реквієм» (1899) переклав російською мовою А. А. Блок. У поемі «В сонячну далечінь» (1912) виражені ідеї Революції 1905—07. Останніми роками життю відійшов від демократичних позицій.

  Соч.: Kopoti daildarbi, sej 1—4, Riga, 1939; lzlase, Riga, 1965; у русявий.(російський) пер.(переведення)— Вибране. Вірші, балади, поеми, Рига, 1970.

  Літ.: Історія латиської літератури, т. 1, Рига, 1971; Latvieušu literaturas vesture, sej. 4, Riga, 1957; Latviešu literaturas darbinieki, Riga, 1965.