Плодові тіла грибів, вмістища спороносящих органів більшості сумчастих і базідіальних грибів, утворені сплетенням гіф міцелія і що зазвичай становлять видиму частину гриба. Лише в трюфелів і деяких ін. грибів все тіло, у тому числі і плодове, приховано в грунті. Форма, розміри, консистенція і забарвлення П. т. всілякі і враховуються як морфологічні ознаки в систематиці грибів. В сумчастих грибів розрізняють наступні 3 основних типа П. т. Клейстотециі (або клейстокарпії) — округлі, замкнуті, такі, що мають суцільну оболонку (перидій), без спеціальних отворів; сумки розвиваються усередині П. т. або без певного порядку, або зібрані в пучки; спори (або аскоспори) звільняються з П. т. після згнивання (в плектаськових) або розриву (в ерізіфових) оболонки. Перитеції — глекоподібні, овальні або кулевидні П. т., такі, що мають вгорі вузький вихідний отвір. Апотеції — блюдцеподібні або чашевидні П. т., рідше у формі подушечки або капелюшки на ніжці (наприклад, в сморчків); сумки розташовані на верхній стороні П. т. у вигляді гименіального шаруючи. В багатьох сумчастих грибів П. т. занурені в щільне сплетення гіф, т.з. строму, або ложе, що має різні форму, розміри і забарвлення. В базідіальних грибів П. т. бувають плівчасті, розпростерті по субстрату (резупінатниє форми), копитовідниє (трутовики), булавоподібні, кораловидно-розгалужені (рогатіки), зонтиковидні, у вигляді капелюшка на ніжці (капелюшні), кулевидні або грушовидні (дощовики). В ін. грибів розрізняють гимнокарпниє П. т. — з відкритим гіменієм, геміангиокарпниє — напівзакриті і ангиокарпниє — повністю закриті. Спори (або базидіоспори) розвиваються або на поверхні П. т. в певних місцях (наприклад, на пластинках — в сироїжок, рижків; усередині трубочок — в боровіков), або усередині П. т. (наприклад, в дощовиків). Нижчі гриби (фікоміцети), деякі сумчасті (наприклад, дріжджі), базідіальниє (головневиє, іржавинні) і всі недосконалі гриби П. т. не мають. Інколи П. т. неправильно називають пікніди — спороношенія сферопсидних (пікнідіальних) недосконалих грибів.
