Платіжний зворот , грошовий зворот, в якому гроші функціонують як засіб платежу. По характеру платежів П. о. підрозділяється на налічноденежний і безготівковий. У 1973 весь платіжний безготівковий зворот, що проходить через систему Держбанку СРСР, склав 1800 млрд. крб. (див. Безготівкові розрахунки ) . П. о. в СРСР і ін. соціалістичних країнах здійснюється планомірно. Соціалістичне суспільство свідомо визначає грошові потоки, упроваджує прогресивні форми платежів (розрахунки платіжними дорученнями, чеками, плановими платежами), що обмежують позаплановий перерозподіл засобів в господарстві. Планерування основних показників господарсько-фінансової діяльності створює можливість визначити об'єм постачань, а отже, і платежів, їх найважливіші потоки на основі договорів, що укладаються господарськими організаціями.
П. о. знаходиться в прямій залежності від руху товарів, від конкретної господарської операції. Платежі між підприємствами виникають тому не на базі авансування витрат (комерційне кредитування в СРСР і в більшості ін. соціалістичних країн заборонено), а услід за здійсненням фактичних витрат. Подібний принцип сприяє швидшій реалізації готової продукції, своєчасному здобуттю постачальником грошових коштів за відвантажений товар. По своєму економічному вмісту, ролі в соціалістичному відтворенні і механізму організації платежу П. о. підприємств і організацій охоплює дві групи: 1) платежі, пов'язані безпосередньо з виробничою і господарською діяльністю (за придбані засоби виробництва і товари, виконані роботи і надані послуги), — на їх долю доводиться більш 2 / 3 всього П. о., що проходить через Держбанк; 2) платежі, пов'язані з фінансовими зобов'язаннями і ін. нетоварними операціями (перерахування податку із звороту, платежі з прибутку, внесків амортизації і ін.).
Обслуговуючи всілякі сторони господарсько-фінансової діяльності усередині підприємства, П. о. безпосередньо пов'язаний з кругообігом оборотних фондів (сфера виробництва і звернення товарів) і основних фондів (сфера капітальних вкладень). Всі платежі, що відносяться до основної виробничої діяльності і капітальних витрат, здійснюються з різних рахунків, окремо вони відбиваються в бухгалтерських балансах (баланс по основній діяльності і баланс по капітальних вкладеннях). Між цими двома сферами П. о. існує органічна єдність: засоби підприємств, призначені на капітальні вкладення, формуються в значній частині за рахунок відповідних перерахувань з рахунків основної виробничій діяльності. Можливо і зворотний рух засобів з особливих рахунків за капітальними витратами на рахунки по основній діяльності. Таке переплетення всіляких платежів виражає єдність відтворювального процесу соціалістичних підприємств.
