Плагіат (від латів.(латинський) plagio — викрадаю), вигляд порушення прав автора або винахідника. Полягає в незаконному використанні під своїм ім'ям чужого твору (наукового, літературного, музичного) або винаходу, раціоналізаторської пропозиції (повністю або частково) без вказівки джерела запозичення. По радянському праву винен несе відповідальність за П. в цивільному або в кримінальному порядку, залежно від міри його суспільній небезпеці. За цивільним законодавством (наприклад, ГК(Цивільний кодекс) РРФСР, ст. 499, 500) автор (після його смерті — спадкоємці і ін. особи, вказані в законі) має право вимагати відновлення порушеного права (наприклад, публікації у пресі про допущене порушення), заборони випуску твору в світло або припинення його поширення; в разі спричинення збитків автор може вимагати їх відшкодування. За кримінальним законодавством (наприклад УК(Кримінальний кодекс) РРФСР, ст. 141) П. карається позбавленням волі на строк до 1 року або штрафом до 500 крб.
