Пешавар, місто на З.-З.(північний захід) Пакистану, на р. Бару, припливі р. Кабул, поблизу Хайберського перевалу. Адміністративний центр Північно-західної Пограничної провінції. 273 тис. жителів (1972). Важливий транспортний пункт на шосе, ведучому до Афганістану, же.-д.(железнодорожний) станція; аеропорт. Торгівельний центр з.-х.(сільськогосподарський) району (пшениця, ячмінь, бавовна і ін.) в гірському поясі країни. Текстильна, харчова промисловість металообробка; кустарні промисли (тонкі шовкові тканини, бавовняній і шерстяній тканині, коженниє і мідні вироби і ін.). Університет.
П. заснований, мабуть, в кінці 1-го тис. до н.е.(наша ера) Древня назва — Пурушапура. У 1 ст став столицею Кушанського царства . В цей час П. був важливим центром буддійської культури. Збереглися археологічні пам'ятники індо-грецького і кушанського часу (розвалини великої ступи 2 ст з написами Канішки, буддійського монастиря, буддійської освіти, що була центром, протягом декількох століть, і ін.). На рубежі 5—6 вв.(століття) зруйнований ефталітамі. До 16 ст був малозначним містом. При Великих Моголах став важливим торгівельним і стратегічним пунктом. У 1738—47 — під владою Іранського шаху надір-шаха Афшара. У 1747—1818 — в складі афганської держави Дурранійськой. У 1818—23 — столиця Пешаварського князівства, що утворилося після розпаду цієї держави. Пізніше входив в державу сикхів, в 1849 захоплений англійськими колонізаторами, в Британській Індії був адміністративним центром утвореною в 1901 Північно-західній Пограничній провінції. У П. неодноразово відбувалися антиколоніальні виступи (найбільше повстання в 1930). У 1947—1955 і після 1970 П.— адміністративний центр Північно-західної Пограничної провінції Пакистану.
