Петріцкий Анатолій Галактіоновіч [31(12) .2.1895, Київ, — 6.3.1964, там же], радянський живописець, народний художник СРСР (1944). Член КПРС з 1943. Вчився в московському Вхутемас(Вищі державні художньо-технічні майстерні) е (1922—24) в А. Д. Древіна і Н. А. Удальцової. Викладав в Київському художньому інституті (1946—50; професор з 1947). Як художник театру (з 1914) випробував вплив стилізаторських тенденцій і конструктивізму . Здолавши ці тенденції П. з першої половини 1930-х рр. створював переважно барвисті костюми і об'ємно-просторові декорації в живописно-декоративній манері, грунтуючись на глибокому вивченні українського народного мистецтва і побуту. П. — автор станкових картин (у тому числі циклу портретів українських письменників), а також плакатів і ілюстрацій. Твори: «Інваліди» (1924) і «Не сад — місто Київ» (1961) — обидва в Музеї українського мистецтва УРСР, Київ; оформлення опери «Сорочинськая ярмарок» Мусоргського (1925, Українська столична опера, Харків); п'єс «Дівчини нашої країни» Мікитенко (1933, Харківський театр Революції), «Богдан Хмельницький» Корнейчука (1939, Малий театр, Москва), «Макар Дубрава» (1948; Державна премія СРСР, 1949) і «Калиновий гай» (1950; Державна премія СРСР, 1951) Корнейчука — обидві в Київському драматичному театрі ним. И. Я. Франко; обпер «Декабрісти» Шапоріна (1953, Великий театр, Москва) і «Тарас Бульба» Лисенко (1954, Київський театр опери і балету ним. Т. Р. Шевченка). Нагороджений орденом Леніна, 4 ін. орденами, а також медалями.
Літ.: Врона I. I., А. Петріцький [Київ, 1968]; Горбачов Д. Е., А. Р. Петріцкий, М., 1970.
