Петрянов-соколів Ігор Васильович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Петрянов-соколів Ігор Васильович

Петрянов-соколів Ігор Васильович [народився 5(18) .6.1907, с. Велика Якшень, нині області Горького], радянський фізико-хімік, академік АН(Академія наук) СРСР (1966; член-кореспондент 1953), Герою Соціалістичного Труда (1971). Після закінчення МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова) (1930) працює у Физико-хімічному інституті ним. Л. Я. Карпова, з 1938 завідувач відділом; з 1947 одночасно професор Московського химіко-технологічного інституту ним. Д. І. Менделєєва. Основні праці присвячені вивченню аеродисперсних систем. П.-С. розробив нові методи їх дослідження, вивчив умови виникнення в них електричних зарядів і вплив цих зарядів на стійкість аерозолів; вивчав закони фільтрації аерозолів; створив новий вигляд матеріалів, що фільтрували, отримали промислове вживання; запропонував матеріали для захисту від виробничих і побутових шумів. П.-С.— головний редактор журналу «Хімія і життя» (з 1964). Державна премія СРСР (1941), Ленінська премія (1966). Нагороджений 3 орденами Леніна, 3 ін. орденами, а також медалями.

І. Ст Петрянов-соколів.