Петров Василь Іванович [народився 2(15) .1.1917, с. Чернолесськоє, нині Прікумського району Ставропольського краю], радянський воєначальник, генерал армії (1972). Член КПРС з 1944. У Червоній Армії з 1939. Закінчив Військову академію ним. М. В. Фрунзе (1948) і Вищі академічні курси при Військовій академії Генштабу (1969). У Велику Вітчизняну війну 1941—45 на Південному, Кримському, Північно-кавказькому, Закавказькому фронтах — помічник начальника штабу полиця, начальник штабу і командир батальйону, в 1943—1944 начальник оперативного відділення штабу бригади і стрілецької дивізії на Степовому, Воронежському, 1-м-код і 2-м-код Українських фронтах. Після війни на штабних і командних посадах у військах. З січня 1966 начальник штабу і 1-й заступник командувача, а з квітня 1972 командувач військами Далекосхідного військового округу. Нагороджений орденом Леніна, орденами Червоного Прапора, Вітчизняної війни 1-ої і 2-ої міри, 2 орденами Червоної Зірки і медалями, а також орденом МНР(Монгольська Народна Республіка).
