Петровський Борис Васильович [народився 14(27) .6.1908, Єсентуки], радянський хірург, організатор охорони здоров'я і громадський діяч, академік АН(Академія наук) СРСР (1966) і АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР) (1957), Герою Соціалістичного Труда (1968). Член КПРС з 1942. У 1930 закінчив медичний факультет 1-го МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова). Під час Великої Вітчизняної війни 1941—1945 ведучий хірург евакогоспіталей в армії, що діє (1941—44). Професор кафедр загальної хірургії 2-го Московського медичного інституту (1948—49), госпітальної хірургії Будапештського університету (1949—51), факультетської хірургії 2-го Московського медичного інституту. З 1956 завідувач кафедрою госпітальної хірургії 1-го Московського медичного інституту і одночасно (з 1963) директор Всесоюзного науково-дослідного інституту клінічної і експериментальної хірургії. З вересня 1965 міністр охорони здоров'я СРСР. Праці по хірургічних методах лікування раки стравоходу, вроджених і придбаних вад серця. Вперше в СРСР успішно застосував протези клапанів серця, розробив і упровадив в практику методи пересадки нирок, пластику бронхів і трахеї. Створив школу хірургів. Голова Всесоюзного суспільства хірургів (1963), віце-президент Європейського суспільства серцево-судинної хірургії (1959), почесний член багатьох зарубіжних академій і наукових суспільств. Ленінська премія (1960) за роботи по хірургії серця і судин, Державна премія СРСР (1971) за роботи по пересадці нирок. Головний редактор 3-го видання Великої медичної енциклопедії. Делегат 22—24-го з'їздів КПРС; на 23-м-коді і 24-м-коді з'їздах обирався кандидатом в члени ЦК КПРС. Депутат Верховної Ради СРСР 6—8-го скликань. Нагороджений 3 орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, 2 ін. орденами, декількома іноземними орденами, а також медалями.
Соч.: Хірургічне лікування поранень судин, М., 1949; Хірургічне лікування раки стравоходу і кардін, М., 1950; Переливання крові в хірургії, М., 1954; Хірургія середостіння, М., 1960; Аневризми серця, М., 1965 (совм. з І. 3. Козловим); Резекція і пластика бронхів, М., 1966 (совм. з М. І. Перельманом, А. П. Кузьмічевим); Хірургія діафрагми, М., 1966 (совм. з Н. Н. Каншиним, Н. О. Николаєвим); Ізбр. лекції з клінічної хірургії, М., 1968; Хірургія гілок дуги аорти, М., 1970 (совм. з І. А. Беліченко, Ст С. Криловим).
