Персеполь (греч. Persépolis, др.-перс. Парса, перс.(персидський) Техте-Джемшид), місто в Древньому Ірані (у 50 км. до З.-В.(північний схід) від Шираза), одна із столиць Ахеменідов . Заснований в кінці 6 ст до н.е.(наша ера) на початку правління Дарія I. Основні споруди П. були зведені при Дарій I і ксерксові I. Захоплений Олександром Македонським в 330 до н.е.(наша ера) П. був спалений і покинутий. Розкопки П. і околиць в широкому масштабі велися під керівництвом німецького ученого Е. Херцфельда (у 1931—34) і американського археолога Е. Шмідта (у 1935—39). Після 1939 роботи в П. веде Іранська археологічна служба (спочатку під керівництвом французького ученого А. Годара, потім — Іранських археологів М. Т. Мустафаві і А. Самі). Знайдені написи ахеменідських царів і тисячі глиняних табличок з текстами на еламськом мові, що містять дані про будівництві міста і господарстві округи.
В П. і його районі збереглися багаточисельні пам'ятники різних епох. На кам'яній платформі, що примикає до схилу гори Кухе-Рахмат, - залишки палацу (кінець 6—4 вв.(століття) до н.е.(наша ера)), обнесеного стіною. ДО З. від палацу — залишки власне міста. Над платформою — скельні гробниці (405—338 до н.е.(наша ера)), в платформи — фундаменти храму вогню (3 ст до н.е.(наша ера)). У околицях: біля підніжжя гори Кухе-Рахмат — Накши-Раджаб — 3 сасанідських скельних рельєфу; сліди сасанідського круглого міста Дарабгерд, залишки р. Істахр (заснованого Ахеменідамі, запустілий в 10 ст); біля підніжжя гори Хосейн-Кух — некрополь Накши-Рустем [4 ахеменідськие скельні гробниці (521—405 до н.е.(наша ера)), святилище вогню Кабаї-Зардушт], сасанідськие рельєфи і скельні вівтарі; Талі-Бакун — залишки поселення (висхідного до 5 тис. до н.е.(наша ера)).
Літ.: Дияконів М. М., Нарис історії Древнього Ірану, М., 1961; Schmidt Е. F., Persepolis, v. 1—2, Chi., [1953—57]; Cameron G. G., Persepolis treasury tablets, Chi., 1948; Hallock R. Т., Persepolis Fortification tablets, Chi., 1969.
