Периптер (від греч.(грецький) perípteros — оточений колонами, від perí — довкола і pterón — крило, бічна колонада), тип старогрецького храму. П.— прямокутна в плані будівля, з чотирьох сторін що обрамувало колонадою, відстань від якої до стенів наоса дорівнює одному інтерколумнію . Усередині П. зазвичай складався з пронаоса і наоса (латинське целла), позаду наоса часто влаштовувався опістодом . П. склався до початку 7 ст до н.е.(наша ера) і був найбільш поширеним типом храму в епоху архаїки (наприклад так званий храм Деметри в Пестуме; див.(дивися) ілл. ) і класики (наприклад, Парфенон ; див.(дивися) ілл. ). Зовнішні форми П. часто використовувалися архітекторами класицизму.
