Перигляціальні процеси (від пері... і лат.(латинський) glacies — лід), термін, введений в 1909 польським географом і грунтознавцем В. Лозіньським для процесів і геологічних утворень, властивих зоні з суворим холодним кліматом, що примикала до плейстоценових льодовикових покривів. Основу П. п. складає багатократне повторення замерзання — танення води в рихлих і тріщинуватих породах. Як показали подальші дослідження, клімат пріледникової зони не завжди суворий.
Крім того, кліматичні умови, що сприяють П. п., можуть існувати і поза зв'язком із заледенінням; тому П. п. (морозне розтріскування і дроблення порід, пученіє грунтів, перебіг мерзлих грунтів на схилах) і геологічні утворення, пов'язані з ними (кам'яні моря, нагірні тераси і ін.), дуже часто поширені в областях, що не піддавалися покривному заледенінню (наприклад, Східний Сибір).
