Переписи торгівельні, одна з форм статистичного обстеження в цілях здобуття відомостей від всіх ланок деяких або всіх галузей торгівлі за певною програмою. П. т. в капіталістичній статистиці — єдина дорога здобуття повних даних про торгівлю, оскільки поточна звітність охоплює лише крупні підприємства.
В СРСР П. т. проводилися переважно в період формування статистики радянської торгівлі і служили завданням планерування на різних етапах соціалістичного будівництва. Перша радянська П. т. 1923 охопила міську торгівлю відповідно до завдання партії — опанувати торгівлю в умовах нової економічної політики . Програма перепису містила три основні питання: кількість торгівельних підприємств, їх товарообіг і чисельність працівників по соціальних секторах. Для організації радянської торгівлі після витіснення приватного капіталу були проведені П. т.: в 1930 — товарних складів (пріфабрічних, заготівельних, торгівельних, транспортних) за площею і ємкістю, товарною спеціалізацією; у 1932 — роздрібній мережі міста і села по типах, площі, спеціалізації, товарообігу і торгівельних кадрах; вперше торгівельний персонал був врахований по посадах, стажі роботи, підлозі, зросту, освіті, соціальному походженню; у 1933 — громадського харчування по числу підприємств, типам (їдальні, ресторани, буфети і т.п.), їх товарообігу, технічному оснащенню, складу персоналу; у 1935 — загальна П. т., така, що охоплює оптову і роздрібну торгівлю. Для характеристики торгівельної мережі після Великої Вітчизняної війни 1941—45 і розробки плану розвитку торгівлі в 1949 був проведений всесоюзний торгівельний перепис.
Сучасна поточна звітність охоплює всі торгівельні підприємства СРСР за широкою програмою, в зв'язку з чим немає необхідності проведення загальних П. т. Для вивчення окремих питань проводяться одноразові обстеження (наприклад, складській мережі оптових організацій 1961, спеціалізації державної торгівлі 1962, 1969, і т.д.).
