Перевірочна лінійка в машинобудуванні, лінійка, призначена для визначення непрямолінійності (неплощинності і непаралельності) поверхні, тобто найбільшої відстані від точок її реального профілю до прилеглої прямої (ребра лінійки). Розрізняють П. л. лекальні (з двостороннім скосом, тригранні і чотиригранні) і з широкою робочою поверхнею (прямокутного, двотаврового перетину і у вигляді містків). Лекальні П. л. служать для визначення непрямолінійності поверхні на просвіт додатком ребра лінійки до контрольованої поверхні. Так може бути визначений просвіт в 1—5 мкм. П. л. з широко і робочою поверхнею використовують для визначення непрямолінійності по методу виміру лінійних відхилень від поверхні контрольованої деталі до поверхні лінійки, встановленої на опорах, або при перевірці неплощинності деталей по т.з. методу плям «на фарбу». Кутовими П. л. користуються лише при перевірці «на фарбу».
П. л. лекального типа виготовляють довжиною 80—500 мм, лінійки з широкою робочою поверхнею — 200—4000 мм, кутові — 630 і 1000 мм з кутами 45, 55 і 60°. Залежно від довжини і класу точності робочі поверхні лекальних лінійок мають відхилення від прямолінійності 0,6—4 мкм; П. л. з широкою поверхнею мають відхилення від площинної 2,5—100 мкм. З
