Переверзев Валер'ян Федорович [6(18) .10.1882, Бобрів, нині Воронежської області, - 5.5.1968, Москва], радянський літературознавець. Вчився на фізико-математичному факультеті Харківського університету (1901—05), виключений за участь в революційному русі. Був арештований, відбував заслання в Нариме. У 1911 повернувся до Москви, займався лекторською і літературною роботою. Після Жовтневої революції 1917 вів наукову і педагогічну діяльність. Один з співредакторів «Літературної енциклопедії» (1929—30). З 1921 професор МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова). Основні роботи П. присвячені творчості Н. Ст Гоголя, Ф. М. Достоєвського, І. А. Гончарова. У 1928 вийшла збірка статей П. і його послідовників «Літературознавство», що послужив приводом для дискусії про «переверзевськой школу» (1929—30). Методологічні погляди П. сформувалися на основі естетичного переконань Р. Ст Плеханова. П. прагнув розглядати вміст і форму літературних творів в їх єдності, виходячи з того, що система характерів в художніх творах обумовлена класовим буттям його автора. Це незрідка вело П. до вульгарно-соціологічного тлумачення літературних явищ. В той же час майстерність аналізу, тонке проникнення в систему образів, чуйність до словесної фактури тексту зберігають за роботами П. наукову і пізнавальну цінність.
Соч.: Творчість Достоєвського, 3 видавництва, М.— Л., 1928; Творчість Гоголя, 4 видавництва, Іваново-Вознесенськ, 1928; У витоків російського реалістичного романа, 2 видавництва, М., 1965; Література древньої Русі, М., 1971.
Літ.: Літературні дискусії. Бібліографіч. випуск № 1. Переверзевщина і творчі дороги пролетарської літератури, М., 1931; Машинський С. І., Спадщина і спадкоємці, М., 1967, с. 54—66.
