Пеньковський Валентин Антонович [1(14) .4.1904, Могильов, - 26.4.1969, Мінськ], радянський воєначальник, генерал армії (1961). Член КПРС з 1926. У Червоній Армії з 1920. Брав участь в Громадянській війні 1918—20. Закінчив Об'єднану Білоруську військову школу ним. ЦИК БССР (1927) і Вищі академічні курси при Військовій академії Генштабу (1947). У Велику Вітчизняну війну 1941—45 на Південно-західному, Сталінградському, Донському, Воронежському Ленінградському, 1-м-код і 2-м-код Прибалтійському і 1-м-код Далекосхідному фронтах — начальник штабу управління ППО(протиповітряна оборона) Південно-західного фронту, начальник ППО(протиповітряна оборона) армії, командир стрілецької дивізії (1941—42), начальник штабу 21-ою, 6-ою гвардійською, 25-ою армій (1942—45). Після війни начальник штабу Прікарпатського, Приморського, Забайкальського, Далекосхідного військового округів (1946—56), з березня 1956 командувач військами Далекосхідного, потім Білоруського військового округів. З липня 1964 заступник міністра оборони СРСР по бойовій підготовці, з травня 1968 військовий інспектор-радник Групи генеральних інспекторів міністерства оборони СРСР. З 1961 кандидат в члени ЦК КПРС. Депутат Верховної Ради СРСР 5—7-го скликань. Нагороджений 2 орденами Леніна, 5 орденами Червоного Прапора, 2 орденами Кутузова 1-ої міри, орденами Кутузова 2-ої міри, Суворова 2-ій мірі і медалями, а також орденом ПНР(Польська Народна Республіка).
