Пелагич (Пелагиħ) Васо (1838, Горні-Жабар, - 25.1.1899, Пожаревац), революційний демократичний діяч національно-визвольного і соціалістичного руху в Сербії, Боснії і Герцеговині. Народився в сербській селянській сім'ї. Здобув освіту в Боснії і Сербії. У 1863—65 вчився в Московському університеті. Великий вплив на світогляд П. зробили російські революційні демократи. У Сербії П. заснував (у Лазня-Лука) духовну семінарію, де проповідував передові ідеї. У 1869 турецькими властями був висланий до Малої Азії, звідки в 1871 біг до Сербії. П.— один з активних учасників антитурецького повстання 1875—78 в Боснії і Герцеговині. Різко протестував проти окупації цих територій Австро-Угорщиною в 1878. У 90-х рр. брав участь в організації ремісничих і робочих суспільств, які, по його задуму, повинні були стати основою Соціалістичної партії Сербії. П.— один із засновників (1895) бєлградської газети «Соціал-демократ» («Соціал-демократ»). У своїх роботах відстоював ідеї соціалізму, матеріалістичні погляди на розвиток природи, атеїзм.
Соч.: Покушаjі за народно і особисто унапреħење, Београд, 1871; Пут среħниjем животу або нова наука і новини льуді, Будімпешта, 1879; Социjалізам або основні препороħaj друштва, Београд, 1894; Історіjа босансько-херцеговачке буне, Capajeво, 1953.
Літ.: Поплико Д. Ф., Суспільно-політичні погляди В. Пелагича в 90-і рр. XIX ст, в збірці: Питання первинного накопичення і національні рухи в слов'янських країнах, М., 1972.
