Пекінський англо-китайський договір 1860, договір (конвенція), нав'язаний Великобританією Китаю після поразки Китаю в китайській для англо-франко війні 1856—60 ; підписаний в Пекіні 24 жовтня. По П. а.-к. д. контрибуція з Китаю, визначена в Тяньцзіньськом англо-китайському договорі 1858 в 4 млн. таелей, збільшувалася до 8 млн. (ст. 3); для англійської торгівлі відкривався Тяньцзінь (ст. 4); фіксувалося право британських підданих вербувати китайців для роботи в британських колоніях і ін. місцях (ст. 5); Великобританія отримувала у володіння південну частину півострова Цзюлун (Коулун), розташованого проти раніше захопленого нею острова Сянган (Гонконг) (ст. 6). Підтверджував ті положення Тяньцзіньського договори, які залишилися незміненими; обмін ратифікаціями Тяньцзіньського договору вироблявся одночасно з підписанням П. а.-к. д.
Публ.: Грімм Е. Д., Збірка договорів і інших документів по історії міжнародних відносин на Далекому Сході (1842—1925), М., 1927.
