Пекулії (лат. peculium — власність, майно, від pecus — худоба), в Древньому Римі майно, виділене в користування членам прізвища (синам, рабам) її главою. У П. могли входити майстерні, лавки, земельні ділянки з інвентарем, раби, незрідка з 3 ст що до н.е.(наша ера) отримували свої П. Первоначально П. отримували головним чином міські раби-ремісники, раби, що складали адміністрацію вілли рабовласника або що займалися торгівельними справами своїх господарів, інколи пастухи. З 2 ст до н.е.(наша ера) стали отримувати П. також і раби-землероби. Раби були зобов'язані вносити частину отримуваного с П. доходу панам. Наділ рабів П. обумовлювало їх розшарування і зближення частини рабів з вільними власниками і колонамі.
Літ.: Штаєрман Е. М., Розквіт рабовласницьких стосунків в Римській республіці, М., 1964.
