Пейл, Пель (англ. Pale, буквально — кордон, огорожа), назва англійської середньовічної колонії в південно-східній Ірландії. Заснована англо-нормандськимі феодалами в 70-х рр. 12 ст Назва увійшла до вживання в 2-ій половині 14 ст Кордони П. мінялися в ході боротьби завойовників з населенням незалежної частини острова — Айрішрі; на пограничній смузі споруджувалися замки і зміцнення. До кінця 15 ст територія П. охоплювала частину сучасних графств Лаут, Міт, Дублін і Килдер. П. послужив плацдармом для повного підкорення Ірландії англійцями в 16—17 вв.(століття)
