Пейве Ян Вольдемаровіч [народився 21.7(3.8) .1906, с. Семенцево, нині Торопецкого району області Калінінськой], радянський агрохімік, академік АН(Академія наук) СРСР (1966), академік АН(Академія наук) Латвійською РСР (1946), Герою Соціалістичного Труда (1969). Член КПРС з 1940. У 1929 закінчив Московську з.-х.(сільськогосподарський) академію ним. К. А. Тімірязева. У 1931—-44 працював у Всесоюзному науково-дослідному інституті льону (у 1942—44 директор). У 1944—50 ректор Латвійської з.-х.(сільськогосподарський) академії, в 1951—59 президент АН(Академія наук) Латвійською РСР. У 1963 завідувач лабораторією біохімії мікроелементів інституту фізіології рослин ним. К. А. Тімірязева АН(Академія наук) СРСР. З 1971 академік-секретар відділення загальної біології АН(Академія наук) СРСР. Основні праці в області хімії і біохімії мікроелементів — бору, міді, молібдену і ін., а також калія і алюмінію. За роботи по мікроелементам удостоєний Ленінської премії (1964). На 22-м-коді з'їзді КПРС вибраний кандидатом в члени ЦК КПРС, на 23-м-коді з'їзді КПРС — члени ЦК КПРС. Депутат Верховної Ради СРСР 4—7-го скликань. Голова Ради Національностей Верховної Ради СРСР 5—6-го скликань. Нагороджений 4 орденами Леніна, 5 ін. орденами, а також медалями.
Соч.: Мікроелементи і ферменти, Рига, 1960; Біохімія грунтів, М., 1961; Керівництво по вживанню мікродобрив, М., 1963.
