Паїзієлло, Паезієлло (Paisiello, Paesiello) Джованні (9.5.1740, Таранто, —5.6.1816, Неаполь), італійський композитор, представник неаполітанської оперної школи. Дебютував в Болонье оперою «Базіка» (1764). У 1776—83 жив в Росії, працював придворним капельмейстером, інспектором Італійської опери в Петербурзі. Тут написав і поставив ряд обпер, у тому числі «служниця-пані» (1781), цирульник «Севільський» (1782). У 1784—1802, 1803—1815 був придворним композитором в Неаполі, в 1802—03 — в Парижі. Майстер опери-буфа, П. створив понад 100 обпер, серед них — «Прекрасна мельнічиха» (1788), «Ніна, або Безумна від любові» (1789). Для його опер характерні стрімкий розвиток дії, жвавість ансамблевих номерів, насиченість різними комедійними прийомами (скоромовка, пародія, перекличка голосів). Створив також 12 симфоній, камерно-інструментальні культові твори і ін.
Літ.: Келдиш Ю., Російська музика XVIII століття, М., 1965; Mooser R.-A., Annales de la musique et des musiciens en Russie au 18 siècle, t. 1—3, Gen., 1948—51.
