Паяльні флюси, неметалічні речовини, вживані для видалення окисної плівки з поверхні припою і паяного матеріалу і для запобігання її освіті в процесі паяння, а також для зниження поверхневого натягнення припою. Застосовують П. ф. у порошкоподібному стані, у вигляді паст і у вигляді водних, спиртних або гліцеринових розчинів. Дія П. ф. виявляється лише в певному діапазоні температур. Деякі з них можуть успішно застосовуватися для паяння різних матеріалів, ін. мають лише вузькоспеціалізоване призначення. Найбільш універсальними для високотемпературного паяння сталей і мідних сплавів є П. ф. на основі Na 2 B 4 0 7 і H 3 Bo 3 ; для низькотемпературного паяння — П. ф. на основі Zncl 2 . Для паяння алюмінієвих сплавів широко застосовують флюс, що містить 8% Zncl 2 , 10% NAF, 32% LICI і 50% KCI.
Літ.: Петрунін І. Е., Физико-хімічні процеси при паянні, М., 1972.
