Пахер (Pacher) Міхаель [близько 1435, Брунек, нині Брунико, італійський Тироль, - 1498, Зальцбург (?)], австрійський живописець і скульптор (різьбяр по дереву). У живописі П., відміченому впливом Мантеньі [розписні стулки вівтарів церкви в Санкт-Вольфганге-ам-Аберзе (Верхня Австрія, 1471—81) і «Чотири отцов церкви» (1475—79, Стара пінакотека, Мюнхен)], здійснюється перехід від пізньої готики до мистецтва Відродження: майстер удається до сильних ракурсів, додає формам чітку статуарну, вперше в мистецтві південнонімецького круга користується науково обгрунтованими перспективними побудовами. Властивий цим творам суворий драматизм образів ще в більшій мірі властивий скульптурі П. (пластичне оформлення вівтаря церкви в Санкт-Вольфганге), тісніше, ніж його живопис, пов'язаної з традиціями німецької готики.
