Паторжінський Іван Сергійович [20.2(3.3) .1896, с. Петро-Свістуново, нині Веселовського району Запорізької області, — 22.2.1960, Київ], український радянський співець (бас) і педагог, народний артист СРСР (1944). Член КПРС з 1946. У 1922 закінчив консерваторію в Екатерінославе (нині Дніпропетровськ). У 1925—35 соліст оперного театру в Харкові, з 1935 — Українського театру опери і балету в Києві. П.— один з видатних представників українського вокального мистецтва, володів сильним голосом оксамитового тембру. Партії: Сусанін («Іван Сусанін» Глінки), Борис Годунов («Борис Годунов» Мусоргського), Мірошник («Русалка» Даргомижського), Мефістофель («Фауст» Гуно), Дон Базіліо («Севільський цирульник» Россіні), Карась («Запоріжець за Дунаєм» Гулак-артемівського), Тарас Бульба («Тарас Бульба» Лисенко; Державна премія СРСР, 1942), Валько («Молода гвардія» Мейтуса) і ін. Виступав як камерний співець. З 1946 професор Київській консерваторії. Депутат Верховної Ради УРСР 1—3-го скликань. Нагороджений орденом Леніна, 3 ін. орденами, а також медалями.
Літ.: Стефанович М., І. С. Паторжінський — народний артист СРСР, До., 1960; Тольба Ст, Корифей української сцени, «Радянська музика», 1971,№5.
