Пастирське городище, археологічний пам'ятник скіфського і раннесредневекового часу. Розташовано на обох берегах річки Сухої Ташлик (приплив р. Тясміна), поблизу с. Пастирське Смелянського району Черкаської області УРСР. Досліджувалося в 1898, 1900, 1901 (Ст Ст Хвойко) і 1949. 1955 (експедиція інституту археології АН(Академія наук) УРСР). Було заселено двічі: у 6—4 вв.(століття) до н.е.(наша ера) і 7—8 вв.(століття) н.е.(наша ера) До раннього, скіфського часу відносяться оборонні спорудження (рів і вал заввишки до 20 м-код ) , землянки і наземні житла. Населення займалося землеробством, скотарством і ремеслами; вело торгівлю з античними містами Північного причорномор'я. У 7—8 вв.(століття) тут знаходилося поселення, яке одні дослідники вважають слов'янським, інші — алано-болгарським. Відкриті залишки жител напівземлянкового і наземного типів, посуд, приготований на гончарному крузі, знаряддя праці (серпи, коси і ін.), ювелірні вироби з бронзи і срібла.
Літ.: Tiтенко Р. Т., Розкопки пам’яток cкiфського годині на Пастірському городіщi, в кн.: Археологiчнi пам''ятки УРСР, т. 6, До., 1956.
