Пассакалья [італ. passacaglia, франц.(французький) passacaille, від ісп.(іспанський) pasacalle (від pasar — проходіть і calle — вулиця)], 1) старовинний іспанський танець, що набув поширення в західно-європейських країнах в 17—18 вв.(століття) Темп повільний, розмір непарний. Був популярний у Франції при дворі Людовика XIV. 2) Інструментальна п'єса (найчастіше для органу або клавесина), заснована на бассо остінато, як правило, величного, інколи скорботного, трагічного характеру, у розмірі 3 \ 4 або 3 / 2 . Такі П. створювали Д. Букстехуде, Ф. Куперен, І. С. Бах, Р. Ф. Гендель. До П. зверталися і композитори кінця 19—20 вв.(століття)— С. Франк, М. Равель у Франції, П. Хиндеміт в Германії, Д. Д. Шостаковіч в СРСР (8-я симфонія, фортепіано тріо, концерт для скрипки з оркестром).