Парча (від перс.(персидський) парчі — матерія), сложноузорчатая художньо-декоративна тканина з шовковою основою, що містить в качці (рідше в основі) металеві нитки із золотом, сріблом або матеріалами, що імітують їх. Золоті і срібні нитки в П. лише в давнину вироблялися з чистого дорогоцінного металу, пізніше сплави з незначним вмістом дорогоцінних металів замінили в П. золото і срібло. Зазвичай металевою стрічкою обвивають шовкову або бавовняну (мішура) нитку, що забезпечує необхідну гнучкість тканини і одночасно додає їй достатню масивність і блиск.
Вироблення П. було відоме ще в початку н.е.(наша ера) в Китаї, звідки це мистецтво перейшло в країни Малої Азії (Сирія, Персія і ін.), а потім на південь Європи (Сіцілія, Візантія, Італія, Іспанія, Франція). У Росії перші спроби виробництва П. відносяться до кінця 16 ст, коли до Москви був виписаний з Італії майстер Чипоні. П. використовувалася для урочистого одягу людей вищих класів, служителів культів, обробки інтер'єрів і ін. цілей. В даний час (1974) виробляється в дуже обмежених кількостях, використовується в основному для історичних театральних костюмів, як обробний і декоративний матеріал і т.п. Замінюється тканинами з синтетичних ниток, що виробляються, наприклад, із смужок плівок, що дублюються фольгою.
Літ.: Клейн Ст, тканини Іноземців, що існували в Росії до XVIII ст, і їх термінологія, М., 1925; Собольов Н. Н., Нариси по історії прикраси тканин, М. — Л., 1934; [Мілявськая З. Ст], Декоративні тканини, в кн.: Обробні матеріали для Палацу Рад, М., 1945; Rodony Font С., L''historique du métier pour la fabrication des étoffes façonnées, P. — Liege, 1934.
