Партійні організації Радянських Озброєних Сил, об'єднують в своїх рядах комуністів — військовослужбовців, робочих Озброєних Сил, що служать. Головне завдання П. о. — проведення в життя вимог Програми КПРС з тим, щоб «... Радянські Озброєні Сили були чітким і злагодженим організмом, мали високу організованість і дисципліну, зразково виконували завдання, поставлені перед ними партією, урядом, народом, і були готові у будь-який момент дати нищівну відсіч імперіалістичним агресорам» (Програма КПРС, 1974, с. III). П. о. об'єднують особовий склад довкола КПРС, виховують воїнів у дусі ідей марксизму-ленінізму, беззавітній відданості Радянській Батьківщині, мобілізують воїнів на виконання завдань бойової і політичної підготовки, опанування техніки і зброї, сприяють зміцненню єдності армії і народу. Керівництво партійною роботою в Озброєних Силах здійснюється ЦК КПРС через Головне політичне управління Радянської Армії і Військово-морського Флоту, що працює на правах Відділу ЦК КПРС. Первинними П. о. керують відповідні політичні органи . Командир частини в своїй роботі спирається на П. о. і направляє її діяльність на успішне виконання поставлених завдань. Заступник командира по політичній частині разом з партійним бюро організовують виконання партійних рішень і завдань, що стоять перед парторганізацією. Первинні П. о. створюються політвідділами в полицях, окремих частинах (батальйонах, дивізіонах, ротах, батареях, ескадрильях), на кораблях 1-го, 2-го, 3-го рангів, в дивізіонах малих кораблів, в штабах, управліннях (відділах) і установах за наявності не менше 3 членів партії. Усередині первинних П. о. можуть створюватися П. о. на правах цехових по батальйонах, дивізіонах, ескадрильях, бойових частинах кораблів. У частинах, штабах, на факультетах вищих військово-учбових закладів і в установах, що налічують понад 100, а в полицях понад 75 комуністів, в необхідних випадках з дозволу політуправління округу, групи військ, флоту (політвідділу окремої армії і флотилії) можуть створюватися партійні комітети з наданням парторганізаціям підрозділів, управлінь (відділів), курсів прав первинною П. о. Усередині П. о. підрозділів, а також первинною П. о. з дозволу політвідділу створюються партійні групи по ротах, батареях, авіаланках (загонам), на малих кораблях, у взводах, учбових відділеннях, у відділах установ. П. о. в своїй діяльності керуються Програмою і Статутом КПРС, вирішеннями з'їздів, постановами ЦК КПРС і працюють на основі інструкцій, затверджуваних ЦК.
На початку формування Червоної Армії вплив партії на життя особового складу військ виявлялося через комуністів, що знаходилися на військовій службі, але що спочатку перебували на обліку в цивільних П. о. В результаті партійних мобілізацій комуністів на фронти Громадянської війни 1918—20, а також за рахунок прийому в партію кращих воїнів в частинах армії, що діє, почалося активне зростання партійних осередків: у жовтні 1918 їх налічувалося близько 800, а до липня 1920 — понад 6 тис. Вони об'єднували до 300 тис. комуністів. Керівництво роботою партійних осередків з середини 1918 повсюдно стало переходити у ведення армійських партійних комітетів, а з кінця 1918 — політвідділів. 10 січня 1919 ЦК партії була затверджена перша інструкція П. о. Червоній Армії, яка з врахуванням накопиченого досвіду партійної роботи уточнювалася в 1920, 1921, а потім в 1924, 1928 і 1931. У 1925 14-м-кодів з'їздом партії введений в Статут партії розділ «Про партійні організації Червоної Армії». У роки передвоєнних п'ятирічок партійні осередки виросли якісно і кількісно і з березня 1934 стали іменуватися первинними П. о. У Велику Вітчизняну війну 1941—45 комуністи на полях битв являли собою зразки мужності, стійкості, героїзму. За перших 6 місяців війни в П. о. Озброєних Сил влилося понад 1 млн. 100 тис. комуністів — третина складу територіальних організацій. У армію і на флот пішла переважна частина комуністів, придатних до військової служби. З 1 липня 1941 по 1 липня 1945 кандидатами партії стали 3 млн. 788 тис., членами партії — 2 млн. 376 тис. воїнів. Всі вони об'єднувалися первинними П. о. частин, батальйонів, дивізіонів, кораблів, які направляли зусилля комуністів до єдиної мети — розгрому ворога. У післявоєнні роки у зв'язку з подальшим розвитком Озброєних Сил, вдосконаленням їх структури отримали подальший розвиток вміст і методи партійної роботи. У 1957 ЦК КПРС затвердив інструкцію армійських П. о., в 1958 і 1963 до неї вносилися деякі зміни, в лютому 1973 затверджена нова інструкція П. о. Радянській Армії і ВМФ(військово-морський флот). П. о. будують свою роботу на основі розгорнутої внутріпартійної демократії. На партійних зборах комуністи мають право критикувати будь-якого члена і кандидата партії незалежно від займаного їм поста. Не допускається критика наказів і розпоряджень командирів і начальників. Секретарі П. о., партійні бюро, партійні комітети звітують про своїй роботі перед комуністами і обираються в терміни, встановлені Статутом КПРС. Питання прийому в партію обговорюються на зборах П. о. підрозділу, розглядаються на бюро і вирішуються загальними зборами первинною П. о. Її рішення набирає чинності після затвердження партійною комісією при відповідному політоргане. Армійські і флотські П. о. підтримують тісний зв'язок з місцевими партійними комітетами. В цілях підвищення ролі первинних П. о. в армії і на флоті, обговорення корінних проблем партійної роботи періодично проводяться Всеармійські наради секретарів П. о., що є важливою формою роботи ЦК КПРС з армійським партійним активом.
