Пардо Басан (Pardo Bazán) Емілія (16.9.1852, Ла-Корунья, - 12.5.1921, Мадрид), іспанська письменниця. Народилася в аристократичній сім'ї. З 1916 професор Мадридського університету. Перший роман — «Паськуаль Лопес» (1879). Виступила як теоретик естетики натуралізму (книга «Животрепетне питання», 1882—83). В центрі романів П. Би. «Жінка-трибун» (1883, російське переведення під назвою «Дочка народу», 1893), «Родові замки Ульоа» (1886) — соціальні і морально-побутові проблеми. У 90-х рр. випробувала вплив толстовки — романи «Християнка» (1890), «Випробування» (1900), потім схилялася до містицизму — роман «Химера» (1905) і ін. Книга «Революція і роман в Росії» (т. 1—3, 1887) — одна з перших спроб познайомити іспанських читачів з російською літературою 19 ст
Соч.: Obras completas, v. 1—43, Madrid, 1891—1926; Obras completas, v. 1—2, Madrid, 1956—57; у русявий.(російський) пер.(переведення)— Собр. соч.(вигадування), СП(Збори постанов) Би, 1914; Розповіді [СПБ, 1905]; Ізбр. розповіді, [СПБ], 1912.
Літ.: Correa Calderon E., El centenario de E. Pardo Bazán, Madrid, 1952; Bravo-villasante C., Vida в obra de E. Pardo Bazán, Madrid [1962]: Barroso F. J., El naturalismo en la Pardo Bazán, Madrid [1973].
