Паразити (від греч.(грецький) parásitos — нахлібник, дармоїдствує), організми, що харчуються за рахунок інших організмів (званих господарями) і переважно шкодять їм. П. розділяють на зоопаразітов (прості, гельмінти, павукоподібні, комахи і ін.) і фітопаразітов (бактерії, гриби, деякі вищі рослини і ін.); до П. відносять і віруси . П. належать до разним систематичним групам тварин (виключаючи голкошкірих, плеченогих, більшість хордових) і рослин (їх немає лише серед мохоподібних, папоротеподібних і голосеменних). Господарями П. можуть бути бактерії, актиноміцети, рослини і тварини всіх систематичних груп. П. викликають ослабіння і виснаження організму господаря, а незрідка і його загибель. Для проходження циклу розвитку П. інколи потрібна зміна 2—3 господарів. П. виникли в процесі історичного розвитку організмів з форм, що вільно живуть. Пристосування П. до певних умов життя спричинило спрощення їх організації, розвиток спеціальних органів фіксації, посилений розвиток статевих органів, аноксибіотічеськоє дихання, що дає можливість існувати в безкисневому середовищі, і ін. Багато П.— збудники ряду захворювань людини, тварин і рослин. Див. Паразитологія,Паразитизм .
