Папіруси математичні, пам'ятники математичної науки Давнього Єгипту, що відносяться до періоду Середнього царства (близько 21 — близько 18 вв.(століття) до н.е.(наша ера)). Найбільш відомі: папірус Рінда, що знаходиться в Британському музеї (Лондон), і Московський папірус, що зберігається в Музеї образотворчих мистецтв ним. А. С. Пушкина (Москва).
Папірус Рінда [на ім'я його власника, єгиптолога Г. Рінда (Rhind)] вперше вивчений і виданий німецькою мовою в 1877 А. Ейзенлором [цей папірус називається також папірусом Ахмеса — на ім'я його укладача писаря Ахмеса (близько 2000 до н.е.(наша ера))]. Він є зборами вирішень 84 завдань, що мають прикладний характер; ці завдання відносяться до дій з дробами, визначенню площі прямокутника, трикутника, трапеції і круга (остання приймається рівній площі квадрата із стороною в 8/9 діаметру), об'єму прямокутного паралелепіпеда і циліндра; є також арифметичні завдання на пропорційне ділення, визначення співвідношень між кількістю зерна і хліба, що виходить з нього, або пива і т. д.; рішення однієї задачі (79-й) приводиться до обчислення суми геометричної прогресії. Проте для вирішення цих завдань не даються жодних загальних правил, не говорячи вже про спроби яких-небудь теоретичних узагальнень.
Московський папірус вивчався російськими єгиптологами Б. А. Тураєвим (1917) і В. В. Струве (1927); повністю виданий німецькою мовою в 1930. У нім зібрані рішення 25 завдань приблизно такого ж типа, як і в папірусі Рінда; особливий інтерес представляють 14-я і 10-я завдання. Вирішення першої з них засновано на точній формулі об'єму усіченої піраміди з квадратною підставою. У 10-м завданні обчислюється бічна поверхня напівциліндра, висота якого дорівнює діаметру (або, можливо, поверхня півкулі), що є першим в математичній літературі прикладом визначення площі кривої поверхні. Вивчення П. м. дозволяє скласти уявлення про полягання математичних знань в Давньому Єгипті. Див. також ст. Єгипет Древній, розділ Техніка і наука.
Літ.: Бобинін Ст Ст, Математика древніх єгиптян, М., 1882; Вигодський М. Я., Арифметика і алгебра на стародавньому світі, 2 видавництва, М., 1967; Веселовський І. Н., Єгипетська наука і Греція, в кн.: Праці інституту історії природознавства АН(Академія наук) СРСР, т. 2, М., 1948; Eisenlohr А.. Ein mathematisches Handbuch der alten Ägypter, Bd,1-2, Lpz., 1877-91; Peet Т. Е., The Rhind mathematical papyrus, Liverpool, 1923; Struve W. W., Mathematischer Papyrus des Staatlichen Museums der Schönen Künste in Moscau, B., 1930.
