Паегле Леон Мартинович [29.5(10.6) .1890, Відріжськая волость, - 28.1.1926, Рига], латиський письменник. Член Комуністичної партії Латвії з 1917. Закінчив Валмієрськую вчительську семінарію (1910), працював вчителем. У 1914—1917 вчився на історично-філософському факультеті народного університету А. Шанявського. Перша книга — «Боги і люди» (1914). Видав соки віршів «Перекличка молодих соколів» (1921), «Прапори» (1922), «В'язниці не допоможуть» (1923 збірка конфіскована в 1925), які ідейно служили справі визвольної боротьби робочого класу Латвії. У прозаїчних творах П. змальовував життя латиського села, його драматургія направлена проти буржуазної дійсності.
