Павленко Петро Андрійович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Павленко Петро Андрійович

Павленко Петро Андрійович [29.6(11.7) .1899, Петербург, — 16.6.1951, Москва], російський радянський письменник. Член КПРС з 1920. Народився в сім'ї службовця. Вчився в Бакинському політехнікумі (1919—1920). З 1920 на партійній роботі в Червоній Армії, потім в районах Закавказзі. Працював в радянському торгпредстві в Туреччині (1924—27). Друкувався з 1928. Перші розповіді і нариси присвячені зарубіжному Сходу (збірки «Азіатські розповіді», 1929; «Стамбул і Туреччина», 1930, і ін.). Поїздки по радянському Сходу на початку 30-х рр. дали П. багатий матеріал для переосмислення і подолання традицій орієнталістської романтики, властивої письменникам літературної групи «Перевал» (повість «Пустеля», 1931; книга нарисів «Подорож до Туркменістану», 1932). Реалістичні шукання П. міцніють в романі «Барикади»(1932) — про Паризьку Комуну 1871. Тема захисту Батьківщини — в центрі романа «На Сході» (книги 1—2, 1936—37; фільм «На Далекому Сході», спільно з С. Радзінським, 1937) і сценарію фільму «Олександр Невський» (1938, спільно з С. М. Ейзенштейгом; Державна премія СРСР, 1941). Автор сценарію фільму «Яків Свердлов» (спільно з Би. М. Льовіним, 1940). Як військовий кореспондент брав участь в радянсько-фінляндській війні 1939—40 і Великій Вітчизняній війні 1941—45. У романі П. «Щастя» (1947; Державна премія СРСР, 1948) отримало художнє заломлення його участь у відновленні народного господарства Криму. Головний герой романа — комуніст Воропаєв, образ якого обкреслений глибоко і різносторонньо. П. належать також сценарії фільмів «Клятва» (1946; Державна премія СРСР, 1947), «Падіння Берліна» (1949; Державна премія СРСР, 1950; обидва — спільно с М. Е. Чиаурелі), скованих від спрощення і лакування дійсності; книги нарисів «Американські враження» (1949), «Молода Німеччина» і «Італійські враження» (обидві — 1951). Для повести «Степове сонце» (1949) характерні прозорість і образність мови, чіткість авторського задуму. Роман «Труженикі світу» (частково опублікований в 1952) залишився незавершеним. Твори П. переведені на багато іноземних мов і мови народів СРСР. Делегат Верховної Ради СРСР 3-го скликання. Нагороджений орденом Леніна, 2 ін. орденами, а також медалями.

  Соч.: Собр. соч.(вигадування) [Вступ. ст. Л. Ськоріно], т. 1—6, М., 1953—55; Голос в дорозі, М., 1952; Письменник і життя. Статті. Спогади. Із записників. Листи, М., 1955.

  Літ.: Новікова М., П. А. Павленко. Нарис творчості, Сімферополь, 1955; Льовін Л., П. А. Павленко, 2 видавництва, М., 1956; Павленко в спогадах сучасників, М., 1963; Історія російської радянської літератури, т. 3, М., 1968, с. 275—87.

  Л. П. Печко.

П. А. Павленко.