Очні хвороби , захворювання очного яблука (див. Око ), його придатків (вік, кон'юнктиви, слізних органів) і очної ямки; до Р. би. відносять також і аномалії рефракції очей (короткозорість, далекозорість, астигматизм ). Р. би. бувають природжені і придбані, інфекційні і неінфекційні, гострі і хронічні, одно- і двосторонні. Р. би. можуть виникати в результаті загальних захворювань організму: інфекційних (туберкульоз, сифіліс, ревматизм, грип, дифтерія, тифи і ін.), паразитарних (різні гельмінти, наприклад ехінококи), ендокринних (цукровий діабет і ін.), судинних (гіпертонічна хвороба і ін.), захворювань крові (лейкемія і ін.), пухлинних (рак, саркома і ін.) центральної нервової системи (менінгіти, пухлини мозку), а також унаслідок поширення процесу з суміжних областей (з додаткових порожнин носа — синусити і ін.). Набагато рідше за Р. би., що виникають первинно (наприклад, внутрішньоочні злоякісні пухлини з схильністю до метастазування), можуть з'явитися джерелом захворювання всього організму. У виникненні Р. би. при загальних стражданнях організму основна роль належить ендогенним (внутрішнім) чинникам. Серед екзогенних (зовнішніх) причин, здатних викликати Р. би., найбільше значення мають збудники інфекції, що потрапляють в око ззовні, механічні травми, хімічні (кислоти, луги) і фізичні (теплові, світлові, радіоактивні) чинники. Ряд Р. би. — глаукома, важкі травми і опіки очей, відшарування сітчастої оболонки, атрофія зорового нерва, трахома і ін. можуть приводити до сліпоти. Поширення і характер Р. би. залежать від впливу соціальних, побутових, географічних і кліматичних причин, а також від системи організації спеціальної лікувальної і профілактичної допомоги населенню. Р. би. вивчає офтальмологія .
Літ.: Авербах М. І., Офтальмологічні нариси, М., 1949; Багатотомне керівництво по очних хворобах, під ред. Ст Н. Архангельського, т. 1—3, М., 1960—62.
