Отеро Сильва (Otero Silva) Мігель (р. 26.10.1908, Барселона, Ансоатеги), венесуельський письменник. У 1928 брав участь в студентському революційному русі, піддавався арештам, знаходився у вигнанні. Засновник (1943) і редактор прогресивної газети «Насьональ» («El Nacional»). Автор поетичних збірок: «Вода і русло» (1937), «25 віршів» (1942), «елегія-хорал пам'яті Андреса Елой-Бланко» (1958). У реалістичних романах «Лихоманка» (1939 русявий.(російський) пер.(переведення) 1964), «Мертві будинки» (1955, русявий.(російський) пер.(переведення) 1961), «Місто в савані» (1961), «П'ятеро, які мовчали» (1963, русявий.(російський) пер.(переведення) 1966), «Коли хочеться плакати — не плачу» (1970, русявий.(російський) пер.(переведення) 1972) О. С. ставить соціальні і політичні проблеми сучасної Венесуели.
Соч.: El cercado ajeno. Opiniones sobre arte в política, Caracas [1961].
Літ.: Кутейщикова Ст Н., Роман Латинської Амеріки в XX ст, М., 1964; Campos J., Miguel Otero Silva в su nueva novela, «Insula», 1971 № 290.
