Осецкий (Ossietzky) Карл фон (3.10.1889, Гамбург, — 4.5.1938, Берлін), німецький публіцист. За походженням поляк. Учасник 1-ої світової війни 1914—18, О. був ініціатором пацифістського руху в Гамбурзі, засновником тижневика «Революцион» («Die Revolution»). З 1919 секретар берлінського «Суспільства світу», політичний оглядач, а з 1927 головний редактор журналу «Вельтбюне» («Weltbühne»). У острополемічних статтях О. знайшли продовження кращі традиції політичної прози Г. Гейне і Ф. Мерінга. За викриття німецького мілітаризму і симпатії до СРСР був звинувачений в державній зраді і поміщений в концтабір Зонненбург (1933). У кампанії за звільнення О. взяли участь Т. Манн, Р. Роллан, А. Барбюс. Присудження Нобелівській премії світу (1936) змусило фашистів перевезти важко хворого письменника в лікарню, де він помер.
Соч.: Schriften, Bd 1—2, Ст — Weimar, 1966; Rechenschaft. Publizistik aus den Jahren 1913—1933, В.— Weimar, 1970; The stolen republic, B., [1971].
Літ.: Крівуля Б., Він ненавидів війну (про До. Осецком), М., 1966; Carl von Ossietzky, Ст, 1949; Frei Ст, С. von Ossietzky. Ritter ohne Furcht und Tadel, B. — Weimar, 1966; Maud von Ossietzky erzählt. Ein Lebensbild, B., 1966.
