Орхан Кемаль (Orhan Kemal; літературне ім'я; справжнє ім'я Мехмет Рашид Огютчю, Mehmet Raşit Ögütcü) (15.9.1914, Джейхан, — 2.6.1970, Софія), турецький письменник. Працював ткачем, офіціантом. Пережите лягло в основу майже всіх його вигадувань. Спочатку виступив як поет (псевдонім — Рашид Кемаль, Орхан Рашид). За пропаганду «червоних ідей» деякий час знаходився в ув'язненні разом з Назимом Хикметом, вивчив з його допомогою російської мови, познайомився з російською і радянською літературою. Герой його новел, а також романів («Джеміле», 1952; «Випадок», 1955, русявий.(російський) пер.(переведення) 1963, і ін.) — «маленька людина», придавлена безпросвітним життям. Перевів «Підняту цілину» М. А. Шолохова. У 1969 відвідав СРСР. З 1971 в Туреччині щорік присуджується літературна премія ним. О. К. Проїзведенія О. До. переведені на багато мов світу.
Соч.: Nâzirn Hikmet''le üc buçuk yil, Ist., 1965; Arkadaş isliklari, Ist., 1968; Kaçak, Ist., 1970; Istanbui''dan çizgiler, Ist., 1971; у русявий.(російський) пер.(переведення)— Боротьба за хліб, М., 1953; Злочинець, М., 1961; Кинута в безодню, М., 1965; Мстива чарівниця. [Предісл. С. Н. Утургаурі], М., 1967.
Літ.: Бабаїв А. А., Нариси сучасної турецької літератури, М., 1959; Alangu Т., Cumhuriyetten sonra hikâye ve roman, с. 2, Ist., 1965.
