Орлів Олександр Сергійович [23.1(4.2) .1871, Москва, — 6.3.1947, Ленінград], радянський літературознавець, академік АН(Академія наук) СРСР (1931). Закінчив історико-філологічний факультет Московського університету (1895). Викладав в тому ж університеті і ін. вузах. З 1933 керівник організованого ним Відділу староруської літератури в Пушкінському будинку . Автор робіт: «О особливостях форми російських військових повістей» (1902), «Древня російська література XI—XVI вв.(століття)» (видавництво 1937, 1939, 1945), «Слово про полк Ігореве» (1946) і ін. О. займався також російською літературою 18—19 вв.(століття), палеографією, бібліографією, російським і казахським фольклором. Приділяв увагу переважно проблемам художньої специфіки староруської літератури. Нагороджений орденом Леніна, 2 ін. орденами і медаллю.
Літ.: Адріанова-Перетц Ст П., Академік А. С. Орлів, в кн.: Орлів А. С., Мова російських письменників, М. — Л., 1948; Берков П. Н., Бібліографічний покажчик наукових друкарських праць академіка А. С. Орлова і літератури про нього, «Тр. Відділу староруської літератури», 1947, т. 5.
